«Зустріч Ісуса Христа з жінками» – під такою широкою темою відбулись реколекції для дружин священиків Самбірсько-Дрогобицької Єпархії 16-17 березня 2018 р.Б. у реколекційному будинку «Самарянин» м. Дрогобича, які проводив Преосвященніший Владика Григорій Комар. Тема днів духовної віднови якнайкраще передавала роль і місце жінки, зокрема, дружини священика, у сучасному світі.
Тепла, радісна і невимушена атмосфера, якою були сповнені ці неповних два дні, спонукали кожну з добродійок до роздумів і розважань над глибокими повчаннями. На першій науці боголюбивий єпископ роздумував над падіннями та новими перемогами у вірі апостола Петра. На трьох наступних науках розважали над зустрічами Спасителя із жінкою-грішницею, кровоточивою жінкою, жінкою-вдовою з Наїн, над воскресінням дочки начальника синагоги Яіра і роллю Пресвятої Богородиці у житті Ісуса та її прикладом для нас сьогодні.
Кожна з біблійних жінок уособлювала різні шляхи зустрічі зі Спасителем у нашому житті: яким є життя до особистої зустрічі з Христом і як воно може перемінитися. Ці переміни приносять мир і радість у серця жінок. До кожної з них Ісус ставиться по-особливому, тому, наголосив Владика: «Любов до Христа є завжди унікальною… Коли інші люди бачать у людині гріх, Господь бачить у ній свій образ…Нам треба пережити досвід того, що ми є прощеними, що ми є любленими. Прийняти себе як тих, кого Господь простив, полюбив, очистив. «Дочко, твоя віра тебе спасла», «Не бійся, тільки віруй»…»
Потреба діалогу, взаємного спілкування – необхідна умова людського існування, передумова зв’язку з Богом. Тому добродійки протягом реколекційних днів мали нагоду для сповіді, духовної призадуми, молитви та щирого спілкування.
По-батьківськи щиро, по-родинному затишно, по-дитячому довірливо, по-християнськи з любов’ю… Таку відкриту атмосферу, створену Владикою Григорієм, змогли пережити їмості нашої єпархії. Архиєрейським благословенням закінчилися реколекції, але в серці залишилися напутні слова Владики, з якими повертаємося до місця свого життя та служіння: «Ділитися нашою вірою, давати Бога… Прагнути бути світлом, щоб запалити інше світло… Бути сіллю, яка дає смак, не дає зіпсутися».
Щира подяка нашому духовному батькові за його увагу і зичливість, за відкритість і душевну простоту, за слова підтримки і підбадьорення, за серце, яке вміє слухати, любити і приймати.
Слава Богу за все! Вдячні учасниці реколекцій.