Чужих дітей не буває  

 

«Всяке добре давання з висоти є,що сходить від Тебе, Отця Світла»

Кажуть, кожна позитивна думка приходить від Бога. В один момент приходить світле бажання усиновити дитину. Весь процес усиновлення в нашій державі є не простий. Так хочеться, щоб покинуті діти швидше могли потрапити в сім’ю.

Приходиш у дитячий будинок, а на тебе дивляться безліч очей, які хочуть твоєї любові, тепла і уваги. Як вибрати свою дитину? Бог про все подбає, треба тільки віддатися у Його руки. З усіх тільки одна дитина піднесе рученята вгору і попроситься на руки, ще не вміючи говорити. Так і пішла з нами в нашу сім’ю.

Діти з дитячого будинку – це поранені пташки. Їхні рани загоюються довго, можливо, до кінця життя. Найкращі ліки для них – любов батьків, бабусь, дідусів і всіх ближніх. Але найголовніше – це зустріч із Христом у Святих тайнах. Він найкращий для них лікар, який Своєю благодаттю гоїть їхні рани.

Дитина росте, приносить радість і смуток, сльози і усмішку. В якийсь момент виникає думка забрати із дитячого будинку ще одного маленького ангела. Зустрівшись із ним, розумієш, що інакшевчинити не можеш, і подаєш йому своє серце і свою руку.

Бог веде нас до себе різними дорогами. Одна із них – прийняти тих, які стали нікому не потрібні. Вони чекають на нашу любов і турботу. Так Христос приходить до багатьох сердець, щоб вони відкрились для інших. Але не отримує відповіді. Не бійтесь!!! Від прийняття такого рішення ми станемо ближчими до істини і краще зрозуміємо зміст життя на Землі. Краще віддавати, ніж брати. Це приносить багато радості і щастя, незважаючи на чималі проблеми.

Мама двох дітей