Милосердя — ліки для нашої душі. Про це ми можемо дізнатися зі сторінок Святого Письма. Ісус завжди закликав до діл милосердя. «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!» (Лк 6,36) — цей уривок має стати для нас дороговказом у житті. Ми всі говоримо про милосердя, але чи ми робимо діла милосердя? Найперше розберемо, що таке милосердя. Милосердя — це добрий вчинок, який ми зробили з любові до ближнього. Ісус сказав нам цілу притчу про те, що ми отримаємо, якщо не будемо робити діла милосердя. Це притча про багача і Лазаря. Був багач, який, сучасною мовою кажучи, жив дуже гарно. Біля його будинку лежав бідний Лазар, вкритий струпами. Він бажав насититися крихтами, що падали зі столу багача; пси приходили і лизали його струпи. З цього можемо сказати, що Лазар потребував милосердя з боку багача. Але той погордував ним і щодня справляв бенкети. Вкінці вони двоє померли. Помер убогий, і був віднесений ангелами на лоно Авраама. Помер і багач. І ось, терплячи муки у пеклі, він просив Лазаря про милосердя, називаючи його по імені. Це означає що він його знав, але не допоміг. Ісус не уточнює, які гріхи зробив багач ані що доброго зробив Лазар. Ісус не надає уваги їхнім гріхам чи добрим вчинкам. Він говорить про милосердя. І цією притчею каже, що Лазар був посланий для багача, аби той через милосердя заслужив собі бути на лоні Авраама. «Допоможи вбогому, і здобудеш рай», — закликає святий Мефодій. Ще в Біблії є приклад, коли юнак приходить до Ісуса і питає, що робити. Ісус йому перелічує заповіді і юнак у відповідь каже, що всіх їх дотримується. Тоді Ісус каже: ще одного потрібно — продати свій маєток і роздати бідним, тобто зробити діло милосердя. Юнак не хотів цього зробити, бо не зрозумів цінності милосердя. Бо милосердя — це дар, який маємо розвивати. Милосердя лікує нашу душу. Тільки через милосердя я пізнаю справжню любов до свого ближнього. І це насправді так, бо ми не зможемо творити милосердя без любові. Таке милосердя буде фальшиве, неприродне. Але милосердя стосується не тільки матеріальної допомоги бідним. Часто буває, що людина хоче творити милосердя, але не має для цього фінансових можливостей. Та є й інші способи творити милосердя: це волонтерство. Ми можемо прийти і допомогти якійсь людині своєю працею, підтримкою.
Святий Миколай вирізнявся любов’ю, добротою і співчуттям до людей, допомагав знедоленим у біді, роздавав бідним майже всі свої гроші, залишаючи собі тільки скромну суму для життя. І саме за це здобув величезну шану і любов народу. Хіба це не найважливіший сенс свята, про який ми частенько забуваємо? Чому у свято Миколая ми згадуємо про дітей-сиріт? Чи це милосердя чи – банальне, відкуплення? Діти-сироти потребують уваги, любові та турботи так само, як і діти, які мають сім’ю. Навіть більше.
У багатьох з нас інколи немає часу для своїх дітей, а про візит у дитячий будинок важко казати.
Адже є люди, яким пощастило у житті набагато менше, ніж вам… Вони потребують вашої допомоги!
Але ви можете подарувати дитині-сироті дещо більш цінне – свою молитву, свій час, свої здібності, посвяткуйте з нею її День народження…
Ви можете помолитися за те, щоб ці дітлахи знайшли сім’ї та друзів, підтримку та розуміння, любов та опіку, ну, і звісно, надію.
Попросіть для них здоров’я та щастя! Моліться щиро та палко. Вірю, що ці молитви будуть почуті.
Подаруй свій час, здібності, свій досвід – організуйте для цих дітей різні майстер-класи, походи, екскурсії…
Чи задумувались Ви – як святкує дитина-сирота свій День нароження? Хто пам’ятає і вітає її у цей День, чи отримує подарунки і від кого?
Чи все це просто –ні, але це буде мати більший ефект, коли ця дитина-сирота вийде у самостійне життя. Ви будете друзі, які допомагають один-одному, а не просто «спонсор на Миколая».
Будьмо милосердними!